Науково-дослідна експедиція – дослідження природної та техногенної соляної сировини Закарпаття.
У червні Державна установа "Науково-дослідний інститут основної хімії" (ДУ "НІОХІМ"), яка нещодавно увійшла до складу нашого Комплексу, провела науково-дослідну експедицію задля дослідження природної та техногенної соляної сировини Закарпаття.
Об'єктом досліджень експедиції стало обстеження місць розташування потенційної сировини, яка знаходиться на території Закарпатської області, з метою техніко-економічного обґрунтування її промислового використання, а саме:
- - Сокирниця (поклади цеолітів);
- - Олександрівка, Тереблянський район (соляна криниця);
- - Тереблянське родовище солі;
- - Теребля (соляне озеро);
- - Нересниця (природні озера);
- - Солотвино (соляне озеро та карстові утворення соляних водойм);
- - Озеро Синевир.
Під час виїзного дослідження учасники наукової групи ДУ "НІОХІМ" у складі: директорки, кандидатки наук з державного управління Ірини Довгалюк, кандидатки технічних наук, наукової співробітниці Ольги Хацевич, головного технолога Геннадія Кулика, наукової співробітниці Ольги Держко та головного геолога Юрія Садового - могли безпосередньо вивчати природні об'єкти, здійснювати польові дослідження, аналізувати потенційну сировину у контексті реального середовища.
Мислити поза межами шаблонів і генерувати нові ідеї в нетипових обставинах, саме такою була мотивація учасників цієї наукової експедиції. Наразі науковці – завершують аналіз та обробку отриманих даних.
Варто зазначити, що використання нових потенційних ресурсів, після ґрунтовного дослідження, може сприяти стійкому промислово-економічному розвитку Закарпаття та України в цілому.
Наступний етап експедиції планується з 14.07 до 19.07.2025.
Довідково. ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» (розробка технологій та проєктування сучасних підприємств із виробництва харчової солі, каустичної, харчової та фармакологічної соди, калійних добрив та інших продуктів основної хімії). На початку повномасштабного вторгнення був релокований із Харкова до Калуша, а у 2024 році увійшов до складу Національної академії наук України та приєднався до НТК «Інститут монокристалів».