Відбувся захист кандидатських дисертацій Гнапа Б.А. і Переверзєва М.В.

У п'ятницю 03 березня відбувся захист двох кандидатських дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.05 – оптика, лазерна фізика молодших наукових співробітників Інституту сцинтиляційних матеріалів: Гнапа Б.А. і Переверзєва М.В.

Дисертація Гнапа Богдана Арленовича на тему "Люмінесцентна спектроскопія міжмолекулярної взаємодії ціанінових барвників DiO, DiIта DiD в нанопористих матрицях SiO₂", науковий керівник - чл.-кор. НАН України Малюкін Ю.В.

У дисертаційній роботі досліджено вплив нанооб’єму пор SiO₂ матриць на люмінесцентні властивості ціанінових барвників DiO, DiI та DiD, введених до них. Було показано, що внаслідок ефективної адсорбції барвників до нанопористої матриці їх локальна концентрація в порах значно підвищується у порівнянні з  концентрацією у розчині. Внаслідок цього виявлено значний вплив міжмолекулярної взаємодії на люмінесцентні характеристики досліджуваних барвників. Зокрема встановлено, що неоднорідний розподіл барвників DiI та DiDв нанопористих SiO₂ матрицях з фрактальною розмірністю приводить до більш ефективного безвипромінювального перенесення енергії електронного збудження у порівнянні з деякими іншими наноструктурованими системами (міцелами і ліпосомами). У разі взаємодії у нанопорах SiO₂ матриць барвників одного типу виявлено утворення ексимерів DiO, DiI та DiD, що є нетиповим для ціанінових барвників, що досліджувалися. Показано, що внаслідок обмеженого об’єму нанопор ціанінові барвники, при їх концентруванні, утворюють димери в основному стані, у яких дипольні моменти оптичних переходів молекул розташовані перпендикулярно. При збудженні однієї з молекул димеру, орієнтація його дипольного моменту змінюється, що приводить до формування ексимеру.

Ключові слова: люмінесценція, перенесення енергії, ексимер, ціаніновий барвник, нанопористаматриця.

З авторефератом дисертації Гнапа Б.А. можна ознайомитись за посиланням.

Дисертація Переверзєва Микити Володимировича на тему "Плазмонне підсилення люмінесценції J-агрегатів тіаціанінового та псевдоізоціанінового барвників наночастинками срібла та золота", науковий керівник - к.ф.-м.н. Соокін О.В.

У дисертаційній роботі досліджено вплив плазмонного резонансу металевих наночастинок на люмінесцентні властивості J-агрегатів ціанінових барвників. Досягнуто двократне підсилення люмінесценції J-агрегатів тіаціаніну (ТС) у водному розчині на відстані 16 нм від наночастинок срібла, що покриті полімерними оболонками з контрольованою товщиною. Запропоновано теоретичний опис екситон-плазмонної взаємодії у створеній системі, який передбачає 20-кратне підсилення люмінесценції при оптимальних умовах. Встановлено, що на ефективність плазмонного підсилення люмінесценції  впливають щільність контакту між агрегатами і наночастинками, узгодженість частот плазмонної і екситонної смуг і довжина делокалізації екситонів. Показано, що при формуванні J-агрегатів ТС і наночастинок срібла у поліелектролітних шаруватих плівках можна досягти 4-кратного підсилення люмінесценції J-агрегатів. При взаємодії J-агрегатів псевдоізоціаніну (РІС) з наночастинками золота у плівках досягнуто 8-кратного підсилення люмінесценції завдяки більшій довжині делокалізації екситонів у даних агрегатах. Встановлено, що низький квантовий вихід люмінесценції J-агрегатів РІС при їх формуванні у поліелектролітних плівках пов’язаний з процесом автолокалізації екситонів внаслідок сильної екситон-фононної взаємодії.

Ключові слова: люмінесценція, екситон, плазмон, J-агрегат, металева наночастинка, ціанін, полімерна плівка.

З авторефератом дисертації Переверзєва М.В. можна ознайомитись за посиланням.

Вітаємо здобувачів і бажаємо подальших успіхів!