Анонс. 9 квітня о 16:00 Харківський хімічний семінар запрошує на лекцію професора Мірча Дінка (Prof. Mircea Dincă) «Від електропровідних MOF до стабільних батарей».
Харківський хімічний семінар (Kharkiv Chemical Seminar), започаткований Інститутом хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України запрошує усіх зацікавлених до спілкування та наукових дискусій на черговій лекції, яка відбудеться 9 квітня 2026 року о 16-00 (Київ). Захід проходитиме онлайн на платформі Zoom.
Лектор: професор Мірча Дінка (Prof. Mircea Dincă) - професор хімії Александра Стюарта у Принстонському університеті (США), одному з найстаріших і найпрестижніших університетів країни, що входить до Ліги плюща. Освіту здобув у Принстонському університеті (ступінь бакалавра з хімії), аспірантуру з неорганічної хімії закінчив у Каліфорнійському університеті в Берклі, після чого проходив постдокторські дослідження в Массачусетському технологічному інституті. Наукові інтереси професора Мірча Дінка зосереджені на синтезі нових багатофункціональних матеріалів, зокрема для застосування в електричних та електронних пристроях, гетерогенному каталізі, а також у технологіях, пов'язаних із чистими та відновлюваними джерелами енергії.
Тема доповіді: «Від електропровідних MOF до стабільних батарей» (From electrically conductive MOFs to sustainable batteries).
Поява електропровідних металоорганічних каркасів (c-MOFs) стала одним із найбільш неочікуваних досягнень у цій галузі за останні кілька років. Дійсно, як можна переносити заряди через матеріал, який здебільшого складається з «порожнього» простору? У цьому сенсі MOFs, утворені шарами органічних лігандів, з'єднаних, як правило, плоскими квадратними іонами металів, продемонстрували особливо високу електропровідність. Однак точний механізм перенесення зарядів досі залишається предметом дискусій, а різні експериментальні та обчислювальні дослідження описують ці матеріали як метали, напівпровідники або напівметали. У лекції буде описано останні дослідження групи проф. Мірча Дінка, спрямовані на розуміння внутрішніх властивостей 2D c-MOF, особливо в контексті досліджень електропровідності монокристалів, а також буде розглянуто, зокрема, несподівано великий вплив міжпланарного перенесення. Розглядатиметься, як ці фундаментальні дослідження безпосередньо привели до відкриття безпечного органічного матеріалу для катодів, який є конкурентоспроможним порівняно з існуючими оксидами в літій-іонних та натрій-іонних акумуляторах.
Zoom link:
- • https://us02web.zoom.us/j/4590042894?pwd=dEZzSjlMbEdkQnhNODZYYjJoekVPUT09
- • Meeting ID: 459 004 2894
- • Passcode: Ch24022022
Координатор заходу: академік НАН України, професор Валентин Чебанов (chebanov@gmail.com; info@isc.kh.ua).
Мова семінару - англійська
Традиційно на учасників Семінару чекає цікава лекція та можливість спілкування зі спікером. Долучайтеся! Будемо вдячні за поширення цього допису!
Відео усіх лекцій Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar), а також детальна інформація про засідання за посиланням: https://www.isc.kh.ua/en/seminar
Коротко про захід:
У квітні 2022р .науковці Інституту хімії функціональних матеріалів Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України започаткували й удоступнили для широкого кола зацікавлених Харківський хімічний семінар (Kharkiv Chemical Seminar), на якому з доповідями та лекціями виступають провідні науковці світу. За цей час Харківський хімічний семінар став відомим та помітним серед науковців, аспірантів та студентів (відвідували лекції навіть школярі) як України, так і світу, а інформацію про нього можна знайти на сайтах провідних наукових центрів та на сторінках наукових видань. Відбулося понад 50 засідань Семінару, відвідування яких складає понад 40 000 (безпосередньо на засіданнях та через відповідний YouTube канал). Зокрема на семінарі 10 лекцій прочитали Нобелівські лауреати Жан-Марі Лен, Жан-П'єр Соваж, Річард Робертс, Курт Вютріх, Дан Шехтман, Роалд Гоффман, Ференц Краус, Омар Ягі, а також провідні вчені Франції, Швейцарії, Австрії, Німеччини, США, Нідерландів, Канади, Чехії й інших країн, серед яких є науковці з індексами Гірша понад 100 і навіть 200, зокрема такі відомі науковці, як Ерік Каррейра, Філ Баран, Юрій Гогоці, Томас Ебессен, Олівер Каппе та багато інших.
