Анонс. 22 січня о 17:00 Харківський хімічний семінар запрошує на лекцію професора Стенфордського університету (США) Стівена Боксера (Prof. Steven G. Boxer)

   

     Після невеликої перерви Харківський хімічний семінар (Kharkiv Chemical Seminar), започаткований Інститутом хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України продовжує свою роботу у новому році та знову запрошує всіх зацікавлених до спілкування та наукових дискусій на черговій лекції, яка відбудеться 22 січня 2026 року о 17:00. Захід проходитиме онлайн на платформі Zoom.

Лектор: Професор Стівен Боксер (Prof. Steven G. Boxer) - професор хімії Каміля Дрейфуса хімічного факультету Стенфордського університету (США). Він здобув ступінь доктора філософії з фізичної та фізико-органічної хімії в Університеті Чикаго.
     Наукові інтереси професора Боксера охоплюють фотосинтез, електростатику та динаміку в білках, зелені флуоресцентні білки, спектроскопію на основі ефекту Штарка та інші напрями сучасної хімії. Його наукові публікації мають близько 30 000 цитувань, індекс Гірша - 91.
Тема доповіді: «Електричні поля та каталіз, досліджені за допомогою вібраційного ефекту Штарка: фундаме нтальна концепція хімічної реакційної здатності». (Electric fields and catalysis probed by the vibrational Stark effect: a foundational concept
in chemical reactivity)
     Локальні внутрішні електричні поля, що створюються організованим середовищем у складних системах, зокрема в білках, можуть бути виміряні за допомогою вібраційного ефекту Штарка (VSE). Виявлено, що ці поля можуть досягати дуже великих значень і суттєво впливати на реакційну здатність.
     У доповіді буде представлено базову фізичну концепцію та стратегії застосування VSE до широкого спектра систем. Загальна ідея електростатичного каталізу та розроблені методи виявилися універсальними й були застосовані до низки ферментів для кількісного
визначення електростатичного внеску в каталіз. Цю концепцію також можна поширити на інші прояви хімічної реакційної здатності, зокрема, ліків.
Останні роботи наукової групи професора Боксера присвячені питанню, чи можна створити більші електричні поля і, відповідно, вищі швидкості реакцій за допомогою конструювання ферментів або їх еволюції? Використовуючи фермент гідридного перенесення печінкової алкогольдегідрогенази (LADH), було показано, що мутації та заміщення металів в активному центрі можуть створювати як більші поля, так і нижчі
енергії активації (відповідно, вищі швидкості), і що ці ефекти є адитивними, розширюючи та підсилюючи концепцію електростатичного каталізу.
Це свідчить про те, що важливим відсутнім ланцюжком у пошуках кращого дизайну біологічних чи небіологічних каталізаторів може бути електричне поле.

      Традиційно на учасників Семінару чекає цікава лекція та можливість спілкування зі спікером.

       Долучайтеся! Будемо вдячні за поширення цього допису!

Відео усіх лекцій Харківського хімічного семінару (Kharkiv Chemical Seminar), а також детальна інформація про засідання за посиланням: https://www.isc.kh.ua/en/seminar

Коротко про захід:
      У квітні 2022р.науковці Інституту хімії функціональних матеріалів Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України започаткували й удоступнили для широкого кола зацікавлених Харківський хімічний семінар (Kharkiv Chemical Seminar), на якому з доповідями
та лекціями виступають провідні науковці світу. За цей час Харківський хімічний семінар став відомим та помітним серед науковців, аспірантів та студентів (відвідували лекції навіть школярі) як України, так і світу, а інформацію про нього можна знайти на сайтах провідних наукових центрів та на сторінках наукових видань. Відбулося понад 50 засідань Семінару, відвідування яких складає понад 40 000 (безпосередньо на засіданнях та через відповідний YouTube канал). Зокрема на семінарі 10 лекцій прочитали Нобелівські лауреати Жан- Марі Лен, Жан-П'єр Соваж, Річард Робертс, Курт Вютріх, Дан Шехтман, Роалд Гоффман, Ференц Краус, Омар Ягі, а також провідні вчені Франції, Швейцарії, Австрії, Німеччини, США, Нідерландів, Канади, Чехії й інших країн, серед яких є науковці з індексами Гірша понад 100 і навіть 200, зокрема такі відомі науковці, як Ерік Каррейра, Філ Баран, Юрій Гогоці, Томас Ебессен, Олівер Каппе та багато інших.