Всесвітній день авіації та космонавтики.

         Сьогодні  відзначають День працівників ракетно-космічної галузі та Всесвітній день авіації та космонавтики.  Рівно 60 років тому - 12 квітня 1961 року - Юрій Гагарін здійснив орбітальний обліт Землі на кораблі «Восток-1». Ця подія не тільки закріпила лідерство СРСР в космосі, але і підтвердила першість в науці, технологіях, підходах до науково-технічного розвитку. Українські вчені зробили величезний вклад у розвиток радянської космонавтики, що дозволило СРСР бути провідною космічною державою. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР - від перших польотів в космос до створення і запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».

        Одним з перших українців, які внесли найбільший вклад в розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку 20 століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка». Безумовно, найвідомішим українцем, хто має відношення до космосу, є батько всієї радянської космонавтики Сергій Корольов: він доклав руку до більшої частини ракетно-космічної програми СРСР. Запуск першого супутника Землі і перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.

        Науковці  Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" НАН України також зробили  внесок у розвиток космічної галузі. Сцинтилятори, розроблені і виготовлені вченими Комплексу  побували на Місяці, Марсі, забезпечували м'яку посадку  об'єктів, що повертаються з космосу. З використанням спектрометра з детектором йодиду натрію, активованого талієм, встановленого на 3-му штучному супутнику Землі був відкритий радіаційний пояс Землі. Пластмасовими сцинтиляторами, розробленими в Комплексі, був оснащений штучний супутник «Протон».

        Наші позиційно-чутливі сцинтиляційні детектори були використані при виконанні міжнародних астро-фізичних проєктів, таких як: SIGMA, EGRET, INTEGRAL, GLAST  та AGILE. Інститут сцинтиляційних матеріалів (ІСМА), Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК «Інститут монокристалів» НАН України разом з Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна та Науково-дослідним інститутом радіотехнічних вимірювань  виконали проектування, розроблення робочої конструкторської та експлуатаційної документації, виготовили і провели автономні, стикувальні, комплексні, передстартові та льотні випробування приладу СТЕП-Ф на підприємствах ракетно-космічної галузі  та на борту низькоорбітального космічного апарата «КОРОНАС-Фотон». Українська ракета-носій «Циклон-3» вивела супутник «КОРОНАСФотон» на колову орбіту висотою близько 550 км і нахилом 84°. Прилад СТЕП-Ф працював у моніторинговому режимі впродовж усього періоду активного функціонування космічного апарата  і зібрав інформацію про динаміку потоків частинок у магнітосфері Землі і поза її межами в рік аномально низької сонячної активності.