Наука - це круто. Хто буде розвивати нашу науку далі?

        На жаль сьогодні наука не користується популярністю у молоді, хоча саме вона є драйвером прогресу. Відомо, що майже усі свої відкриття сучасні Нобелівські лауреати зробили у молодому віці.
       І саме молодь – школярів і студентів – ми маємо зацікавити наукою вже сьогодні, аби у майбутньому в Україні з'являлися нові покоління талановитих дослідників, бо кому ми з вами будемо передавати те, що ми маємо? Хто буде розвивати нашу науку далі?
       В традиціях Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" НАН України – долучати молодь до науки якомога  раніше, особливо тих, хто прагне щось робити самостійно. Ми намагаємося зацікавити реальними дослідженнями талановитих студентів, а також обдарованих школярів старших класів. Для них під девізом «Наука - це круто» вже багато років проводяться екскурсії до виставкової зали нашого Комплексу, наукові пікніки та популярні лекції, а також на базі НТК «манівці» можуть виконувати свої науково-дослідні роботи.
      Сьогодні деякі колишні відвідувачі-школярі, а згодом і наші студенти-дипломники, вже захистили дисертації та працюють у відомих університетах України та світу.
      Наразі в лабораторії з органічного синтезу виконує свою науково-дослідну роботу талановитий хлопець, Олександр Радченко, який екстерном закінчує 11 клас, навчаючись за індивідуальною програмою.

    

       Він за власної ініціативи прийшов слухати лекції на кафедру прикладної хімії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, яку очолює перший заступник генерального директора НТК, чл.-кор. НАН України Валентин Чебанов.
       В. Чебанов помітив захопленість хлопця хімією і запропонував спробувати свої сили не тільки в теорії, але й на практиці – у справжній лабораторії. Олександр зацікавився та прийняв участь у конкурсі науково-дослідних робіт МАН. Для конкурсу треба власними руками зробити та представити наукову роботу, а для успішного захисту отриманих наукових результатів необхідно опанувати теоретичні знання з хімії та практичні навички. Олександр відмінно впорався зі всіма задачами – майже рік працював у лабораторії, опанував базові синтетичні методи і зараз він практично самостійно може проводити хімічні експерименти. Це дуже високий результат.
       Важливою складовою наукової діяльності є вміння представляти свої результати. Коли вчені НТК на семінарі відділу слухали доповідь юного науковця, то  були вражені рівнем його теоретичної підготовки. Як зазначив Валентин Чебанов: «Сашко відповідав не як школяр, а як студент рівня бакалавра. І за його роботою вже опубліковано статтю в провідному журналі «Chemistry of Heterocyclic Compounds». Серед школярів в Україні лише одиниці мають публікації у  журналах такого рівня».
       Безпосередній керівник Олександра Радченко – старший науковий співробітник, к.х.н. Яна Сахно, під її керівництвом юний дослідник ставить експерименти, отримує базові знання з хімії.

  

       Як зазначає сам Олександр: "Мої батьки вчені. З дитинства мене брали на конференції. Я виріс серед захоплених наукою людей та іншої роботи для себе не бачу. Я вирішив спробувати написати свою першу наукову роботу. Актуальну тему довго вибирати не довелося - епідемія COVID 19 та карантин. Мій батько - професор-хірург, тому тема розробки нових препаратів і вакцин на слуху в нашій родині. Звідси і захоплення органічною хімією. Зрозуміло, що без наукового супроводу, реагентів для синтезу та сучасного обладнання цим займатися нереально. В  НТК «Інститут монокристалів» НАН України це стало можливим, адже я отримав доступ до обладнання лабораторії органічного синтезу, та разом з досвідченими науковцями почав виконання своєї першої наукової роботи з надією, що вона змінить світ".

       З самого початку Олександр і його батьки були налаштовані на те, що після закінчення школи він поїде вчитись за кордон. Але коли юнак побачив, що рівень освіти і досліджень в деяких наукових установах нашої країни може відповідати світовим (а до таких абсолютно точно відноситься НТК і ХНУ), він змінив своє рішення та вирішив вступати до ХНУ.
      Таким чином, все ж таки є можливість залучати талановиту молодь до науки в Україні, а не за її межами, а за такою молоддю майбутнє.