Про відкриття світового рівня, зроблені вченими НТК «Інститут монокристалів», напередодні Всесвітнього дня науки в ім'я миру та розвитку.

          Складно собі уявити сучасне життя без досягнень науки адже завдяки їй людство досягло пройшло шлях від перших спроб вивчення світу до космічних польотів та нанотехнологій. Без сумніву, наука трансформувала людське існування і продовжуватиме це робити надалі.
Видатний український філософ, богослов та письменник Феофан Прокопович писав: «Наука ‒ це корінь і насіння... Кожна зернинка наукової ідеї, посіяна дослідником у родючий ґрунт експериментів, дослідів та досвіду проростає».
          Напередодні Всесвітнього дня науки в ім'я миру та розвитку, який щороку відзначається 10 листопада, відзначаємо відкриття світового рівня, зроблені вченими НТК «Інститут монокристалів».

          Професор Борис Красовицький (1916-2008) - фундатор наукової школи синтезу, дослідження та застосування органічних барвників і люмінофорів. Засновник нового наукового напрямку — хімія органічних люмінофорів і люмінесцентних матеріалів. Провів піонерські дослідження сполук з двома флуорофорними угрупуваннями (біфлуорофори) та запропонував класифікацію біфлуорофорів, а також вперше у світі синтезував і дослідив біфлуорофори іонної будови.

          Професор Володимир Кошкін (1936-2011) у 1966 році відкрив властивості хімічної інертності домішок металів у напівпроводниках зі стехіометрічними вакансіями, яке значно розширило уявлення про поведінку домішок у твердих тілах та стимулювало розвиток фізики кристалів зі стехіометрічними вакансіями, що привело до створення пристроїв з високою радіаційною стійкістю.

           Професор Людмила Нагорна (1939-2013) зі своєю групою у 1991 році вперше в світі отримала повнорозмірні сцинтилятори вольфрамату свинцю, а у 1992р. у Франції вона презентувала науковій аудиторії високоякісний кристал вольфрамату свинцю. На той час саме цей кристал був єдиним перспективним «важким» кристалом для застосування в фізиці високих енергій. Потім ці кристали стали масово виробляти для комплектації електромагнітних калориметрів, де знадобилося цілих 80000 великогабаритних елементів загальною вагою 100 тон і це лише для одного експерименту СМS на Великому адронному колайдері (ЦЕРН). Саме у цьому експерименті у 2012р. виявили нову субатомну частинку, що відповідає параметрам бозона Хіггса.

          Доктор хімічних наук Шишкін Олег Валерійович (1966-2014) у 2000-х роках створив принципово новий метод аналізу молекулярних кристалів із застосування квантово-хімічних розрахунків, який в науковій періодиці відомий як метод Шишкіна. Цей метод дає змогу чітко визначати структурні фрагменти та класифікувати молекулярні кристали, відкрив можливості дослідження явища поліморфізму та прогнозування властивостей молекулярних кристалів, зокрема, їх здатності до механічних деформацій.

Пишаємося! Прагнемо відповідати рівню! 
           

Довідково:
10 листопада відзначається Всесвітній день науки в ім'я миру та розвитку. Це міжнародне свято, яке було засноване у 2001 році резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО. Цим святом світове наукове співтовариство прагне популяризувати науку й заохочувати до її розвитку заради користі усього людства. Також святкування дня науки спрямоване на підвищення поінформованості громадськості про роль науки, заохочення національної й міжнародної солідарності заради спільного використання наукових досягнень, привернення уваги до викликів, з якими зустрічаються науковці сьогодні.